- умисний
- —————————————————————————————уми́снийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
умисний — (вми/сний), а, е. Зробл., вчинений з певним наміром, свідомо; навмисний … Український тлумачний словник
навмисний — науми/сний, а, е. Зробл., вчинений з наміром, свідомо; умисний … Український тлумачний словник
умисність — (вми/сність), ності, ж. Абстр. ім. до умисний … Український тлумачний словник
навмисний — (учинений з наміром, свідомо), (з)умисний; свідомий (зазв. щодо вартого осуду вчинку); демонстративний, підкреслений (на якому зумисно наголошують) … Словник синонімів української мови